Оренда — угода, за якою власник передає наймачеві право користування та виняткового володіння, але не право власності на об'єкт, на певний час за умови сплати ренти.

Орендар — сторона договору оренди, особа, яка здобула майно у тимчасове користування за відповідну плату.

Орендодавець — юридична або фізична особа, яка є власником або балансоутримувачем нерухомого майна та здає його у тимчасове користування орендарю на договірних засадах.

Орендна ставка — ціна оренди офісу, що не включає податки.

Орендне володіння (володіння на правах оренди) — майнові права на власність, що належать до орендаря (наймача, наймача), на противагу орендодавцю (власнику, власнику майна).

Орендний договір — документ, що дає виключне право користування, володіння, розпорядження землею однією особою іншій особі на період часу, строк, як правило, за орендну плату, ренту. Особа, яка скаржиться на оренду (здає в оренду), називається лендлордом (землевласником або орендодавцем) та особа, якій ця оренда надана, називається наймачем, наймачем, тимчасовим власником або орендарем.

Одиниця (однушка), двушка, троячка (жаргон) — так називають одно-, дво-, трикімнатні квартири в ріелторському світі. Копійка, двійка, трійка – не правильно. Так не кажуть. Поганий тон.

Обґрунтована ринкова вартість — правове поняття, що визначається як ціна у грошовому вираженні, на яку погоджуються готові до вчинення угоди продавець і покупець, які діють чесно, усвідомлено та не відчувають жодного тиску з боку.

Обтяження прав — 1. Право інших осіб на нерухомість, що включає право на застави, оренду, сервітути, обмеження, зобов'язання за договором, право утримання майна, рішення суду про арешт майна, передачу прав та інші встановлені законодавством права, що накладаються на нерухомість. 2. Наявність встановлених у передбаченому законом порядку умов, що обмежують правовласника при здійсненні права власності або інших речових прав на об'єкт нерухомого майна (сервітуту, іпотека, довірчого управління, оренди, арешту майна та інших). 3. Обтяження - обмеження права одного суб'єкта (основного) та додаткові права на користування об'єктом нерухомості для іншого суб'єкта. Обтяження накладаються лише на об'єкт нерухомості. Обмеження - такі обтяження, які обмежують права використання об'єкта нерухомості. Термін застосовується лише до прав суб'єкта.

Об'єкт — будівля або споруда, що будується або вже побудована.

Об'єкти міської власності — об'єкти, що перебувають у державній (муніципальній) власності.

Огороджувальні конструкції — частини будівлі, що відокремлюють його внутрішній простір від зовнішнього середовища або суміжні приміщення, що розділяють його (стіни, перегородки)

Оранжерея — засклена споруда зі штучним кліматом. Оранжерея призначена для вирощування різних теплолюбних рослин.

Однушка — однокімнатна квартира.

Особняк — комфортабельний, найчастіше одно-двоповерховий багатокімнатний міський житловий будинок, призначений для однієї родини.

Оформлення (жаргон) — здійснення ріелтором нагляду за проведенням угоди, якщо покупець та продавець знайшли один одного самостійно.

Оцінка — процес чи результат визначення вартості.

Оцінювач — особа, яка має досвід, підготовку та кваліфікацію для оцінки нерухомої або рухомої власності.